• Завантаження погоди...
1  клас пожежної небезпеки

Коротка довідка

 

Місце розташування

 
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО” (скорочена назва ДП “СЛОВЕЧАНСЬКИЙ ЛІСГОСП”), розташоване в північній частині Житомирської області на території Овруцького адміністративного району.
 

Історія

 
Словечанський лісгосп був створений в 1936 році в склад якого входили Савлуківське (тепер Селезівське лісництво Поліського природного заповідника), Сирницьке, Словечанське (тепер Тхоринське), Покалівське (тепер Нагорянське), Антоновицьке (тепер Усівське), Листвинське та Велідницьке лісництва.
В 1963 році лісгосп був реорганізований в Словечанський лісгоспзаг, на базі Словечанського та Усівського лісгоспів, а також прийнятих в склад лісгоспу малопродуктивних земель колгоспу “Червоний партизан”.
В 1991 році Словечанський лісгоспзаг був перейменований в Словечанський держлісгосп.
В 2004 році Словечанський лісгосп був перейменований у ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “СЛОВЕЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО”. До його складу на даний час входить 9 лісництв: Велідницьке, Листвинське, Городецьке, Усівське, Кованське, Сирницьке, Тхоринське, Можарівське, Нагорянське.
 

Клімат та ґрунти

 
Згідно лісорослинного районування України територія лісгоспу відноситься до лісо рослинної зони Полісся, Західного – і Центральнополіського лісогосподарського району. Клімат району мякий, сприятливий  для ведення лісового господарства. Середньорічна кількість атмосферних опадів – 580 мм.  Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень являються:в окремі роки пізні весняні і ранні осінні заморозки, бідність родючості та заболоченість грунтів.
Територія лісгоспу розташована на окраїні Українського кристалічного щита складеного з різних гірських порід – гранітів, гнейсів та інші. Південна частина лісгоспу, прилягаюча до Словечансько-Овруцької височини відрізняється горбистим рельєфом, являючим собою пагорбкувату рівнину на кристалічних породах з дерново-слабопідзолистими жорсткуватими грунтами. На решті території лісгоспу рельєф, в основному, рівнинний, місцями горбистий (піщані горби та дюни) з пониженими на північ та північний схід. На більшій частині території кристалічний масив залягає дуже глибоко під третинними та четвертинними відкладами. Іноді кварцити виходять на поверхню (Листвинське, Городецьке, Тхоринське, Можарівське, Нагорянське лісництва). В далекому минулому по рівнинній частині Житомирського Полісся з півночі на південь проходила західна межа Дніпровського льодовика.
Переважаючими на території лісгоспу являються дерново-підзолисті грунти, які розподіляються по механічному складу на піщані, супіщані і суглинисті.  Піщані дерново-підзолисті грунти займають переважно вершини дюнних пагорбів і злегка підвищені місця. Часто в комплексі з ними залягають болотні грунти.  Материнською породою для їх, як правило, служать староалювіальні, рідше флювіогляціальні піски. Більшу частину території займають супіщані дерново-підзолисті грунти, головним чином середньо підзолисті. Суглинисті дерново-підзолисті грунти зустрічаються рідко. Болотні грунти (торф’яники) розміщені по заплавах річок і струмків. Шар торфу має товщину від 0,5 до 5,0 м. Рівень грунтових вод коливається від 0,1 до 10,0 м, а в пониженнях наближається до поверхні. За вологістю майже 40% грунтів відноситься до категорії свіжих, близько 27% - зволожених. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням приходиться  – 15,5% площі вкритих лісовою рослинністю ділянок. Процес заболочення триває у всіх лісництвах, болота займають площу 3197,0 га.
 

Площа. Категорії лісів

 
Станом на 1 січня 2010 року загальна площа лісгоспу становить 75314,5 га, в т.ч.: вкритої лісом – 67080,1 га. Територія лісгоспу за категоріями лісів поділяється на:
  • Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення – 18979,8 га;
  • Рекреаційно-оздоровчі ліси – 13,7 га;
  • Захисні ліси – 2345,7 га;
  • Експлуатаційні ліси – 53975,3 га.
 

Основні лісівничі показники

 
Загальний запас деревини  10074,94 тис. м3.  Середній приріс насаджень лісгоспу за рік  становить 265,51 тис.м3, на 1 гектарі вкритої площі – 3,9 м3.  За 2009 рік використання середнього приросту становить 41,8% деревини.
Переважаючі породи: сосна звичайна – 70,4%, береза – 16,5%, дуб – 9,8%, вільха – 2,1%, інші – 1,2%.
Середня повнота насаджень – 0,71. Середній клас бонітету – 1,6. Середній запас насаджень на 1 га  становить 253 м3/га.
 

Природно-заповідний фонд

 
Природно-заповідний фонд  лісгоспу займає площу 18979,8 га, що становить 25,2% від загальної площі. До його складу входить 9 заказників та 1 пам’ятка природи:
  • Гідрологічний заказник загальнодержавного значення “Дідове озеро”площею 294,0 га(унікальний болотний масив з відкритою площею 22 га, глибина від 0,5 до 2,0 м., є регулятором водного режиму рік Припять, Уборть, Уж. З болота витікають річка болотниця з своїми притоками Плотниця, Червонка, Зимуха, Жолобниця,Бігунь. Місце поселення ондатри, бобрів, видри. Гніздується багато видів болотни і водоплавних птахів, нараховується понад 45 видів риб, рептилій, плазунів. На болоті є зарослі аїру, журавлини – цінних лікарських рослин) ;
  • Лісовий заказник місцевого значення “Кам’яна гірка”площею 5,8 га(ділянка реліктового дуба скельного віком 80 років, який росте на відрогах Овруцько-Словечанського кряжу. Має науково-історичне значення);
  • Ботанічний заказник місцевого значення “Красносілка”площею 120,0га( зарості чорниці,місце оселення тварин і птахів);
  • Ботанічний заказник місцевого значення “Плющ”площею 29,0 га(релікт третинного періоду, декоративна вічнозелена ліана середньоєвропейська. Має науково-начальне значення);
  • Ботанічний заказник місцевого значення “Зелений мох”площею 50,0 га (стиглі соснові пухівко-сфагнові насадження занесені до “Червоної книги України”);
  • Загальнозоологічний заказник місцевого значення “Довгий мох”площею 85,0 га (старі деревостани сосни 90-100 років по болоту. Ростуть рослини занесені до “Червоної книги України”);
  • Ботанічний заказник місцевого значення “Крим’є” площею 115,0 га (зарості чорниці);
  • Лісовий заказник місцевого значення “Словечанський кряж” площею 18230,0 га (характеризується високою природно-охоронною, науковою та естетичною цінністю. Щільна гідрологічна мережа, горбисто-моренний реліктовий рельєф денудаційні форми. Визначає геоморфологічну особливість та унікальність заказника. Фітоценотична цінність – збережені досі дубові та соснові пралісові та квазіпралісові екосистеми віком 100 і більше років, наявність скельно-дубових лісів. Ліси з домінуванням підліску рододендрона жовтого. Флора заказника нараховує більше тисячі видів);
  • Лісовий заказник місцевого значення “Березовий”площею 36,0 га (місце зростання берези української на масиві осадово-метаморфічних порід Овруцьких кварцитів. Особинам берези української властивий поліформізм. Зустрічаються високо стовбурові, середньо стовбурові, низько стовбурові та чагарникові форми);
  • Пам’ятка природи загальнодержавного значення “Корніїв”площею 15,0 га(різновікове насадження дуба 40-130 років насіннєвого походження).
В результаті проведених в 2008 році лісовпорядкувальних робіт Українською лісовпорядною експедицією Українського державного лісовпорядного проектного виробничого об’єднання Державного комітету лісового господарства України були встановлені наступні об’ємні показники рубок догляду: освітлення – 182,2 га, прочищення – 195,9 га, проріджування – 312,5 га, прохідна рубка 258,9 га. Встановлена розрахункова лісосіка рубок головного користування на 2010-2018 рокі  ліквідною масою – 119,72 тис. м3.